Вивчаймо історію разом! Пам'ятаймо скорботні події в житті нашого народу!

Щорічно в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять загиблих від Голодомору 1932-1933 років та масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Їх жертвами стали мільйони українців.

Викачування продовольства в період запровадження продрозкладки та політики «червоного терору», примушення до покори бунтівного волелюбного люду, виснажило запаси українців. Масовий голод у південних регіонах України тривав до літа 1923 року. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук оцінює втрати українців від надсмертності у 1921–1923 роках на рівні понад 935 тисяч осіб. 40% із них – діти до 14 років.

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою росії. наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що стала Це покарання здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду совєцька влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом cталіна.

За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Не бажаючи втрачати Україну, совєцький режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та совєцьких спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. cталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Причиною голоду 1946–1947 років стала сукупність факторів: посуха, повоєнна розруха та відсутність чоловічих рук для обробки землі, припинення постачання продовольства з США в межах ленд-лізу, а також показове рішення совєцького союзу відправляти зерно країнам Східної Європи, які теж постраждали від посухи, щоб довести світу переваги комунізму.

"Колгоспам поставили нереальне завдання – зібрати й відправити з України до Москви понад 360 мільйонів пудів зерна. Щоб виконати цей план, колгоспи збирали запаси з приватних селянських господарств. За оцінками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень надсмертність в Україні у цей період перевищила 700 тисяч осіб, понад чверть жертв – діти до 14 років. Багато свідків штучного голоду 1946–1947 років досі живі".

❗️Ніколи не пробачимо совєцькому кровожерливому режиму смерті мільйонів українців...

Шановні мешканці м. Харкова та Харківської області!

Пропонуємо Вам взяти участь у соціологічному опитуванні «Безпека та довіра».

Це дослідження проводиться з метою покращення якості правоохоронних послуг та визначення проблем безпеки у районах м. Харкова та Харківської області.

За результатами опитування будуть встановлені пріоритетні напрями забезпечення публічної безпеки і порядку на території Вашого мешкання на поточний рік та оцінено ефективність роботи правоохоронних органів у минулому році. Пройти опитування можна на комп’ютері, планшеті або смартфоні за посиланнями (натисніть, введіть або скопіюйте посилання у адресну строку браузера): survey.univd.edu.ua/index.php/448549

Ви можете також пройти опитування, натиснувши на цей банер на сайті Харківської обласної державної адміністрації (внизу головної сторінки) або Вашої районної адміністрації.

Також можливо зайти через наведений QR код з будь якого мобільного пристрою.

Відповіді на запитання займуть у Вас 10-15 хвилин. За необхідності Ви можете перервати заповнення анкети та продовжити її заповнювати у вільний час - для цього натисніть «Продовжити пізніше» у правому верхньому куті екрана, а для повернення натисніть «Завантажити незавершене опитування» у тому ж місці. Опитування абсолютно анонімне. Результати обчислюватимуться в узагальненому вигляді з групуванням по районах міста та області.

Це щорічне моніторингове дослідження проводиться з 2013 року Харківським національним університетом внутрішніх справ (науково-дослідною лабораторією з проблем протидії злочинності) спільно з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області за підтримки Соціологічної асоціації України, Консультативної місії Європейського Союзу та Харківської обласної державної адміністрації в рамках комплексної регіональної Програми забезпечення публічної безпеки і порядку та протидії злочинності на території Харківської області та Плану заходів з реалізації стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки.

Якщо у Вас виникнуть запитання, Ви можете звернутись до виконавців за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..u

Школярів звільнено від проходження ДПА

У 2024 році учнів 4, 9 та 11 класів вчергове звільнено від проходження державної підсумкової атестації.

 Відповідний законопроєкт ухвалений парламентом 08 листопада.

 Згідно з документом, здобувачі освіти, які завершують здобуття кожного рівня повної загальної середньої освіти у 2023/24 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації.

 Водночас для учнів 4 класів тих шкіл, які беруть участь у ДПА в режимі пілотування, атестація буде проведена. Ці учні складатимуть підсумкову атестацію з двох предметів: української мови та математики.

 Очікується, що кількість учнів 4-х класів, які мають пройти пілотну ДПА, не перевищуватиме 2 тисяч осіб.

Мали велику радість бути на конференції лідерів християнської освіти, яку організував Міжнародний альянс для розвитку християнської освіти .

Наш ліцей представляли директорка Горяєва Оксана та заступниця директорки Рудич Наталя. 

На конференції були презентовані християнські заклади освіти, члени МАРХО, досвід проходження державного аудиту, практика надання психологічної підтримки учням і вчителям у воєнний час.

Також від нашого ліцею пані Оксана поділилася досвідом дистанційного навчання у воєнний час, виступила щодо теорії та практики організації формувального оцінювання.

Команда МАРХО потурбувалася не тільки про підвищення кваліфікації лідерів, але й про відпочинок та емоційне поновлення: екскурсія до історичного парку "Київська Русь" подарувала потік позитивних емоцій!