У нас в ліцеї навчаться дві дівчини із синдромом Дауна - Настюша (7 клас) та Лізонька (9 клас). Кожна з них унікальна, має свої сильні риси, свої досягнення і вподобання.

Настюші важко дається комунікація, бо є проблеми з мовленням. Але у неї є відчуття гармонії кольорів, вона може, як справжній кутюр'є, підібрати ансамбль одягу. І в цьому питанні дуже прискіплива. Характер дівчинки дружелюбний, вона уважна до інших, переживає за них, якщо бачить проблему.. Настюшина мама, Ольга, докладає зусиль для розвитку Насті за межами ліцею у гуртках. Настя бачить красу природи і робить красиві фотографії на телефоні.

Ліза з раннього віку активна, самостійна, борець за справедливість. Під час дистанційного навчання у воєнний час Лізонька зросла у навчанні за рахунок інтерактивних вправ та ігрових завдань. Вона багато читає, любить літературу. Любить робити проєкти про тварин, природу. У навчанні Лізі допомагає її мама Юлія. І мама ж навчила доньку займатися домашніми справами, готувати.

Це дві історії "сонячних" дівчаток, як називають людей з синдромом Дауна. Ці дівчатка потребують підтримки не тільки батьків, але й усіх нас, і дітей, і дорослих. Вони долають труднощі з самого народження, і їхній успіх може надихнути інших.

Особлива подяка мамам, які роблять своїх дітей щасливими, докладають зусилля для їхнього розвитку.